https://www.youtube.com/@dokazatochkaДуже крутий чувак. Він відкрив для мене світ заточки з суспензією.
Я давно перейшов на ручну заточку, навіть на крихітних бланках. Але робота з суспензією - взагалі новий досвід. Я навіть експериментував із з суспензією з арканзасів.
Натепер 90% заточки виконую на бруску піщанику вирізаному з будівельного облицювального каменю. Сам камінь, щось там виділяє і якось працює: мокрий, з мастилом... але юзаючи його як велику платформу для нанесення суспензії можна отримати цілий спектр комбінацій від заточки до фінішу. При чому на одних сталях добре показує себе одна емульсія, на інших - навпаки. Наприклад ОА виявився кращим на твердій нержі типу Н690, а суспензія із КК не так сильно деградує на м'якій кухні.
З дешевої рибки гарну юшку не звариш, тож і камінчик той вище голови не стрибає. Покеткнайф я свій, все ж точу на інших камінцях, але тепер також із суспензією. На суспензії у мене алюмокераміка, мікрокварцити, китайські нонейми (транслюценти поки не мучав).
В якості суспензії може вистувати не тільки абразив. Добре відмивши алюмокераміку і додавши бінго-водний розчин можна теж отримати бонуси.
А тепер, у чому жир? При заточці із суспензією (умовно з тогож каменю) ви завжди будете отримувати більш деградовану РК. Вільне зерно буде руйнувати оту фольгу, яку ми звем заусенець і створювати нерівномірність РК. Водночас вона його буде зжирати. Тобто при заточці з суспензією, для отримання більшого ступнею гостроти вам буде необхідно весь час зменьшувати грітність. Мабуть тому японці і юзають камінчики по 12000 гріт. Але на всіх етапах заточки, суспензія буде допомагати знищити заусенець. Все видихаюсь....